Тужливий в рш
На світ свій не cвій
Як бути нам безталанним?
Ти світло засвітиш,
Ми ходим в пітьмі
І б’ємось об стіни лобами
Ми захлинулись
У плачі дітей
У м’ясі абортів втопились
На снідання сльози
А ввечері кров
Куди ж наші очі дивились?
О вочі,
Якби ж нам їх зовсім не мать
Не бачити щоб світу Твого
То ми б і тоді
Примудрились вбивать
Не вміємо ж більше нічого
15,01,10.
Свидетельство о публикации №112071900235