Нiчний дощ
На спляче місто купіль щедру вилив…
Гілки здригнулись радо на деревах,
Зворушливе щось листя шепотіли…
Струмки води стікали стрімко з даху –
Блискучі, мов холодне лезо криці…
Земля нарешті теж втамує спрагу…
Яскравим білим сяйвом блискавиці
Мені не раз засліплювали очі,
А грім чомусь довгенько не з’являвся –
Затим два рази гримнув неохоче,
Щось пробурчав і знову спати вклався…
Ліхтар схилив покірно довгу шию,
І потекли додолу гострі цівки –
Тепер на всьому бруд і втому змиють
Дощу невтомні та дзвінкі підківки…
Ласкавий теплий і вологий вітер
Кватирку в спальню дужче відчинив –
Мацнув чоло… - Чи смуток мій помітив?!
Бо на щоках краплини сліз лишив…
17.07.12
Свидетельство о публикации №112071702330
Галина Шериметьева 19.07.2012 13:04 Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 20.07.2012 09:54 Заявить о нарушении