Забудь про мене, мила,
Забудь і так живи,
Хоч багатьох скорила,
Чужі тобі вони.
А я не такий гарний
І голос мій затих,
Твої старання марні,
Не буде днів простих.
Ти мабуть ще не знала,
Хто я і ким живу,
Ти просто міцно спала,
А я кохав одну.
Ти віру і надію
Вселяла у мій дух,
Та щось і це не діє,
Я посміхався злу.
Я кинутий в нікуди,
У темряву бажань,
Забув, що можуть люди,
Не вірив силі знань.
Не все забути можна,
Любов я не забув,
Моя душа безбожна
П’янить тебе одну.
Але забудь про мене,
Я скоро відійду,
Засвітить день зелений
Вишневому саду.
Забудь про мене, мила
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112071609610
Свидетельство о публикации №112071609610
Рецензии