"Чого ти ходиш на могилу?" -
Насилу мати говорила.
Т. Г. Шевченко
А ти скажи мені, моя матусю,
Куди ж іще захочеться піти,
Коли живі усі якісь... не в дусі -
Або фанатики, або - скоти.
Тікаю я, моя матусю мила,
Бо більше не знаходжу я в живих
Те, що колись так гаряче любила -
Ні в кому, мамо... Це не просто збіг.
Вони всі - тут. Безгрішні, легкокрилі,
Без комплексів (як кажуть по TV).
Це їм саджаю квіти на могилі.
Вони оцінять, бо вони - живі.
От тільки жаль, що їх не повернути
(Мабуть, що можна, та нема кому).
Бувай, матусю! Сіятиму руту.
І білі айстри... І себе саму...
Готично-квiтникарське
© Copyright: Александра Пилипенко, 2012
Свидетельство о публикации №112071606343
Свидетельство о публикации №112071606343
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.