Та ти давно неживий

Книжки на поличках тримають твій запах.
І пил розлітається ним.
Все суто просякло тобою до нитки.
Та ти давно неживий...

Стіл пам'ятає любовні записки,
Дзеркало - мужній тил.
Рослини звикли до відвертих розмов.
Та ти давно неживий....

Вірний песик чекає чергової ласки.
Любий брат на тебе ще злий.
Дружина щоранку прокидається з думкою,
що ти давно неживий...

(Посвящается О.П.)


Рецензии
Вірш дуже сподабався, простий проте глибокий!

Василий Теодорович Скрипец   14.12.2014 21:28     Заявить о нарушении
Дуже дякую за теплі слова:)

Торинна   17.12.2014 00:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.