Дніпро на хвилях човника гойдає
Й промінням сонце пестить з вишини.
Така краса тільки в казках буває
І щоб ніде не було мілини.
А човен той хлюпочеться в водиці
Й вітрилами тріпоче на вітру.
А на воді латаття й шовковиці...
У сторону поверне він котру.
Веде розмову з вітерцем попутнім.
Зустрівшись, привітатись на забув.
І день той був для нього незабутнім,
Але про це одразу не збагнув.
Й так в унісон зливалися всі звуки
І вітерцю й Дніпрових ніжних хвиль.
Й не хочеться почути звук розлуки,
Адже разом пробули стільки миль.
10.10.2010 р.
Днiпро на хвилях човника гойдаэ
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2012
Свидетельство о публикации №112071403957
Свидетельство о публикации №112071403957
Рецензии