Кує зозуля знов мені літа,
А може тільки прожиті рахує?
Сховалась доля в скошені жита,
Чи свято врожаю уже святкує?
Сором'язлива доленько моя,
У час вечірній вдвох у сад підемо.
Чи винна я?.. а чи вина твоя,
Що квітку щастя досі не знайдемо...
Малює серпень в небі зорепад,
Біжать роки із сонечком за обрій.
Сумує тихий напівголий сад,
Такий привітний до людей і добрий.
Приснилося, несеш мені плоди...
Від босих ніг твоїх в траві сліди...
Куе зозуля знов менi лiта
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112071400187
Свидетельство о публикации №112071400187
Рецензии
Віро, мені дуже приємно, що Ви завітали до мене. І перщ за все від того, що подарували можливість познайомитись з Вашим талантом. Чудові вірші, мені дуже сподобались. Обов"язково знайду можливість побувати у Вас в гостях іще не раз. З теплом Володимир.
Владимир Великодный 23.03.2013 21:47 • Заявить о нарушении
Владимир Великодный 23.03.2013 21:47 • Заявить о нарушении
Приємно зустріти гарну щиру людину і відчути,що тебе розуміють. Радію знайомству ще з одним самобутнім цікавим поетом. Нових творчих злетів, Володимире!
Вера Кухарук 27.03.2013 01:44 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 27.03.2013 01:44 Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.