Кохання стерпить

                Песни из пьесы "Панночка"
Ненавидна мені шалена зрада.
Кохання стерпить цей жахливий час.
Душа безсмертна вірну шле пораду,
Бо світла пам"ять поєднала нас.
Мій любий, мій коханий, світе ясний,
Тремтячим листячком вертайся восени,
Чи вдень, чи в темну нічку – буде вчасно,
Тобі відкрию таемничі сни.
Хай буде спокій ,мир моїй оселі,
Ні зла, ні помсти – не в одній меті.
Майбутній час – така холодна скеля,
Збиратись вгору – важко в самоті:
Не сяють зіроньки, сніг білий у волоссі,
і соком журавлинки* на вустах
Застигла кров… Дарма, що не збулося,
Злетів зі стріхи сизокрилий птах!
Я не скорюся, не замру безвольно струнко –
Дасть сили спогад про чарівну мить.
Байдужі клопоти жорстокої чаклунки.
Хай лихо-лишенько моє вогнем згорить!

            прим.* журавлинка- (нар)ягода клюква
************************************************
Мені не висловити болю,
Тоненька смуга - шлях надії,
Де босі ніженьки по полю
Вертають у дитинство... Мрії
Ніяк не можуть спокій дати,
Ця подорож моя - остання,
Щоб на сопілочці зіграти
Тихесенько - про розставання...
Заплющу очі, щоб не бачить
Спокуслывої злої Мари
Душа моя весь вік батрачить
Немає волі - вічна кара.
Та як дзвінкий струмочок чистий
Від сЕрденька поллються звуки
Я сльозоньки зберу в монисто
I крИлэчками стануть руки
ЗагОстрю спогадами Слово...
Яка самотня порожнина!!!
і світлими думками знову
В минуле - хмарою полину...