Думи мої, думи мої
Що з вами робити?
Розкрадають Україну
Як ми будем жити?
На одного роботягу, -
Вісім депутатів,
Міста мало стало в Думі,
А які зарплати?
Якби дати депутатам
Сапи і лопати,
Попросити їх коректно -
Землю обробляти.
Бо земля лишень терпить,
Скільки ж гербіцидів?
Може хвате воду пить
З радіонуклідів?
Пани мої, українці
Горе буде з нами,
Розтягають нашу неньку
Прямо с потрохами.
Ділять крісла, балаболять
І плюють на совість,
Ну а хто з них де і сяде,
Знають і натомість.
І до власті рвуться всі
А земля прощає,
Бо на неї всі плюють,
А вона чекає.
Хіба лихо хоть колись,
Їх усіх спіткало,
Ми й без них всі проживем,
Будем їсти сало.
Памьяти Т. Г. Шевченку
© Copyright: Владимир Чопенко, 2012
Свидетельство о публикации №112071305127
Свидетельство о публикации №112071305127
Рецензии