Промова...
Чого ж не розуміємо, що треба в коханні бути щирим, небайдужим...
До тебе в снах лечу вже, мов лелека. Хай буде так... На щастя зачекаю...
Бо тільки трішки Герда, любий Каю. Ця відстань для кохання – небезпека...
Кружляє листя на вокзалі вітер, зриває мою душу потяг знову...
То небо пише сонячну промову з різноманітних українських літер...
12.07. 2012
Свидетельство о публикации №112071300215