Серед квітів чудних безмежного поля,
Серед трав кольорових та пелюстків,
Притаїлася тихо трава обездолена
Та поринула в спогади пройдених днів.
Вона також колись всміхалась і квітла,
Вона також колись щаслива була.
Але зараз так тяжко всім уявити,
Що вона просто є звичайна трава.
Гірко ій, що чудові часи минули,
Гірко ій, що колись закохалась вона.
Та щаслива була від п’янких поцілунків.
Він пішов. Та розквітнуть вона не змогла.
Серед квітів чудних та безмежного поля,
Ароматом п’янким розливалась вона…
То вона поринула в давнії спогади…
Від кохання гірка одинока полин трава.
полин трава
© Copyright: Саша Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112071200831
Свидетельство о публикации №112071200831
Рецензии
