Покірно колом обведу свій дім,
Тепер лиш Я і Ти у нім,
У колі цьому чарівному
Не дано вижити нікому… Окрім тебе й мене…
У ньому спів!
І тихий гнів
переродившись в крик самотній,
Я тут один вже…
Безтурботний!
Окреслюю квадратом сенс,
Такий веселий декаденс:
"Відчуй моє тепло, Я Сонце!
Я промінь відбитий місяцем вночі
Творець тіней нічних тепер в твоїй руці...
У серці твому, Я Кров!
Я кров - без мене не прожити
Як і без тебе я - всього лиш рідина...
Я під ногами, Я Земля!
Мені дано людей нести
а потім їх тіла укрити...
Нескорений тепер, Я Вітер!
Потік думок у голові,
котрий вогнем не погасити..."
Таке наснилося мені...
Декаденс
© Copyright: Олег Тиран, 2012
Свидетельство о публикации №112071205123
Свидетельство о публикации №112071205123
Рецензии