Завтра
КРАЩИМ й як більш високо!
БУДУ топтати жваво,
Я мислячий одиноко.
НАЧЕ немає туманів,-
СОНЦЯ блакить осяє
СВІТЛО далеких гігантів
БІЛЕ, мов одяг у старців.
ЩОБ погасивши зорі
ПОВЕРНУЛА Ти зовсім поволі, де
ТЕЧІЯ хитрих фотонів
ОТРАВЛЕНЕ сповнить іонів
ВЕСЕЛОЩАМИ напуває
ТІЛО, котре вже ніхто не впізнає...
Свидетельство о публикации №112071205076