Похмурий день,
самотній знов
Ковта життя моє мов кров,
Лишаючи пустий куточок для душі.
Я відчуваю біль.
Наївну пристрасть звідусіль.
Нехай майне усе до біса!
Та залишаючись одна,
Як завжди попрошу у Бога сил
І вільних нових крил,
Для істини і мрій моїх)
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.