Дайте мiсце депутата!

Так  просила, так  благала  жiночка  в  краiнi
Колись  так  голосувала  за  «свободу». Нинi
Понаiлась, Бiдолашна,  «незалежностi»  тоi.
А  тепер  же  рве, та  нудить  ii! От  такоi?!

Жила  гарно  на  зарплату, боргiв  же  не  мала.
Мусить  нинi  пiдпирати   кiлком   хату! Знала  б,
«Незалежнiсть»  дарували, що б  замазку  гризти!
Жебракуе  бiдолажна, що  би  щось  поiсти….

Просить  «мiсце  депутата, та  його  зарплату»,
Каже: «Мушу  пiдпирати  кiлками  я  хату….»!
Заберiть  таку  «свободу», повернiть  залежнiсть!
Я ж  не  знала  того  броду, в  якiм  слiз  безмежнiсть.

Ось  тепер  би  менi  трохи  залежностi  б  тоi!
Пiдбираю,   нинi  ж,  крохи   долi    такоi….
Чи  дурна  булла – просила: «Незалежностi  хочу»!
Розум, де  тебе  носило?! Були  сплющенi  очi?!

Бачили   вони, що  брали?! – Iжте - повилазить!
Украiнцi, що  ж  ви  мали?! Панiвства  вiдразу?!
Завжди  ж  були  пiд  панами, не  тiльки сьогоднi!
То  ж  чому   ви  батраками  ходите  голоднi?!

З  комунiстами  погано? Зараз  краще  житии? -
З  доллярами  пiд  ногами,  брудну  воду  питии?
Мабуть,  треба  цiнувати   зараз   те, що  маемо!
Як  казали  моя   Мати: як  малята,  граемось!

А  життя  ж, воно  проходить: роки, за   роками!
Ось  оттак  воно  й  виходить: були  й  е  батраками!
Доки   ж   розуму   набрались, життя   промайнуло!
То  колись  було – пишались  набуттям   минулого!
*******   / 10.07.2012 г. /