стихи на украинском языке Станислава Буряченко

CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО

СОЛДАТСЬКІ СИНИ.

Траурним оксамитом вкрита братська могила.
Над нею чорні тюльпани сумно голівки схилили.
Сплять, спочивають герої,
                Вітчизни сини незабутні.
Їм реквієм тихо співають
                чорні тюльпани смутні.
Спів той злітає угору
                на пелюсткових крилах.
Розносить його по світу
                вітер в своїх вітрилах.
Долине він ген у долину,
                до хати із світлим віконцем,
Де діти солдатські зросли вже
                і хочуть злетіти до сонця.
У мирному, ясному небі
                кружлять у танці лелеки.
Сини вирушають в дорогу,
                незвідану і далеку.
З собою у серці несуть все
                земне, дороге й незабутнє:
Мамині теплі руки, тюльпани на братських могилах
                І цвіркуна у закутині.
Дає їм наснагу щедра земля,
                скроплена кров’ю батьків,
Зрошена потом й омита
                сльозами їх матерів,
єдина у світі, кохана,
                кращої і немає.
З найдальших світів до неї
                діти її вертають.
На братських солдатських могилах
                квітнуть чорні тюльпани.
Сплять герої, сини їх –
                всесвіту горді титани.
Їм підкоряти простір,
                долати часу бар’єри,
Дальні світи відкривати
                й людства новітню еру.
-«-
Укладач – Бєляєва Світлана Станіславівна