CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО
СУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ.
(на громадянські теми)
НА МОЇЙ РУСІ.
Я живу так,
як живеться
на моїй Русі.
Україною
зоветься
на святій Русі.
Болі, горе
і страждання –
все переживу.
Я одному
лиш радію:
на Русі живу.
Дзвони, дзвони
в перелогах.
У душі теж дзвін.
Йти вперед,
доки є змога,
закликає він.
Уперед! За тих,
що «винні»,
і за тих, що – ні.
Думи, думи
безупинні,
тихі і сумні.
Серце,
наче жайвір
в клітці,
б’ється,
тріпотить.
На неправду
є умільці.
Як же з ними
жить?
Жити як,
Щоб серце
в грудях
кров’ю
не зійшло,
і щоб людям,
лихим людям
добре
припекло?
Серце, серце,
що ти можеш?
Плакать
І мовчать…
Та коритися –
Не гоже,
ліпше раз
повстать.
Хай полинеш
раз у небо
соколом-крилом,
ніж квилітимеш,
що треба
бути вік
ослом.
1974 р.
-«-
Укладач – Бєляєва Світлана Станіславівна
Стихи на украинском языке станислава буряченко
© Copyright: Станислав Буряченко, 2012
Свидетельство о публикации №112070708592
Свидетельство о публикации №112070708592
Рецензии