Стихи на украинском языке буряченко станислава

CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО
            

СУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ.
(на громадянські теми)

ВІДЧАЙ.

Пливуть хмарки у синю далечінь.
Пливуть, неначе срібні каравели.
Душа моя, не рвись в політ, спочинь:
Не розірвати пут вербової омели.
Прикуті міцно до галерних весел,
Ми гребемо, не знаючи – куди.
Приречені на біль духовний і тілесний,
Пірнем у безвість, щезнем назавжди.
І не чекає нас ніхто на небі.
Не віруєм ні в Бога, ні в чортів.
І не спасуть нас каяття й молебні.
Заплутались ми в павутинні слів.
Свобода, щастя, рай земний – омана.
Нас споконвіку ловлять на гачок.
Свобода? Он вона – за рогом, п’яна,
Чатуж, щоб ударити в висок.
А там он, бачиш? Аж тріщать лоби:
Ніяк пиріг не можуть поділити.
А ти, народ, мовчи, терпи, роби.
Тобі, гей - гей, нічого ще не світить.
……………………………………………..
І сумно я дивлюсь у синю далечінь.
Пливуть хмарки, неначе каравели.
Душа моя, не рвись в політ, спочинь:
Не розірвати пут вербової омели.


1996-97 рр.
                -«-

Укладач – Бєляєва Світлана Станіславівна