Стихи на украинском языке буряченко станислава

CТАНІСЛАВ БУРЯЧЕНКО
            

СУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ.
(на громадянські теми)

ВЕЧІРНЯ РОЗМОВА.
(не жарт)

Зірки на небі, неначе драже,
Куснув би, та не дістанеш.
Дід, бач, Іван їх стереже.
Пальне – ще заїкою станеш.

А що як до діда отак – по-сусідськи:
- Запалимо наших чи, може,
Вшануємо вашим, отим, зарічським?
… Ну й кріпкий! Не дай ти, боже!

Під куриво добре розмова пливе:
Про все, що було, що буде;
Про тих, що померли, і хто ще живе, -
Про все, про що думають люди.

- А що як, діду, зірок зірвемо
Та низку бусів нанижем?
- Тьху, з глузду з’їхав ти, достеменно,
Чи з тютюну навіжний?

- Та ні, дідусю. Усе в порядку.
Гарячки ні в серці, ні в п’ятах.
… А все ж хотів би зірок дістати
І посадить їх в грядку.

Нехай би зоріли отут, біля хати,
Як соняхи, теплі, сумирні,
Щоб можна було руками торкати
Й пускати пташками у вирій.

- Смієшся ти з діда, а це не гоже.
Бери кавуна та йди спати.
Мене тільки зайве отак розтривожив.
Бач, зірок захтів дістати…

- Дістанемо, діду, і зірок й сузір’я.
Усе зможуть люди з часом,
Якщо між людьми запанує довір’я
І щезнуть пани й невігласи.

1974-75 рр.

                -«-

Укладач – Бєляєва Світлана Станіславівна