Хмарить, то й що?
Не хочете життя свого такого?
Соромтеся, бо ж є щасливі дні!
Говорите: ждете Ви не земного?
На ганок вийдіть, двір огляньте свій!
Погляньте навкруги. Невже негарно?
Досягнете іще своїх Ви мрій,
І час, що сплине, він пройде не марно.
Хмарить, то й що? Нехай ідуть дощі,
Вони, як ліки, зцілять Ваші рани.
Давайте підемо ми у садок мерщій,
Який у цвіт казковий зараз вбраний.
07.07.2012
Свидетельство о публикации №112070708374
Хороше відізвались. Мені сподобався Ваш вірш. Тільки інколи хочеться й треба людині побути на самоті...)
З побажаннями всього самого найкращого -
Веточка Вишни 08.07.2012 15:25 Заявить о нарушении