Хмарить, то й що?

Зоставить Вас на самоті? О, ні!
Не хочете життя свого такого?
Соромтеся, бо ж є щасливі дні!
Говорите: ждете Ви не земного?

На ганок вийдіть, двір огляньте свій!
Погляньте навкруги. Невже негарно?
Досягнете іще своїх Ви мрій,
І час, що сплине, він пройде не марно.

Хмарить, то й що? Нехай ідуть дощі,
Вони, як ліки, зцілять Ваші рани.
Давайте підемо ми у садок мерщій,
Який у цвіт казковий зараз вбраний.
                07.07.2012


Рецензии
Вітаю Вас, Людмило!
Хороше відізвались. Мені сподобався Ваш вірш. Тільки інколи хочеться й треба людині побути на самоті...)
З побажаннями всього самого найкращого -

Веточка Вишни   08.07.2012 15:25     Заявить о нарушении
Да, я сама люблю иногда побыть одной!

Людмила Дзвонок   08.07.2012 23:14   Заявить о нарушении