Муркочуть кiшки вiршi...

                Отклик на «Навеянное кошкиным хвостом» - Вячеслав Смирнов 17
                http://www.stihi.ru/2012/07/06/5703



Сонце раптом посміхнулось, зашарівшись,
Й сховалось вмить за хмарища-гіганти.
Щось промяучила,
неначе вірші,
Кішка Васька,
Спустивши хвіст з серванту...

Цікаво, які ж представники котячих
Бачать сни,
І що муркочуть, може вірші?
Або, це  Бог поетові віддячив
Так за гріхи.
Лише йому – не іншим…



                Фото из Интернета


Рецензии
Лежу я как-то на диване
И с рифмой мучаюсь опять,
А Василиса: Мяу! Ваня,
Пора со мною поиграть!

Вот наиграюсь, замурчу я,
И рифмы сразу прибегут
В головоньку твою пустую...-
Неси игрушки, шалапут!!!»
:0)))

Ирина Науменко   24.08.2013 07:57     Заявить о нарушении
Спасибочки огроменное за мур-мяу-отклик!
)))
С солнышком, Ольга

Любимая Игрушка   24.08.2013 09:19   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.