"Згадай мене, коли весняний грім..."
Веточка Вишни
Поглянь на небо і згадай мене...
Чому так сумно усміхнувся, любий?
Ти звісно не чекав такої згуби...
Цей біль також, як все в житті, мине.
Ми були сильні... ти і я... удвох,
Зоставсь один, скалічений цим горем.
Та я прийшла звідтіль... що ж, поговорим...
Ось, чуєш, соловейко: тьох!.. тьох!.. тьох!
Твоя сльоза - перлиною в траву...
Веселка в небі — різнобарвне диво.
Мале дитя всміхнулося щасливо.
Ти пам'ятаєш — значить я живу!
Шматує серце біль і душу рве,
Та що поробиш... я уже далеко...
А ти один... немов старий лелека
Свою лелечку з потойбіччя зве.
О, Господи, як щастя в світі мало!
Цінуйте, поки горе не спіткало...
Поглянь на небо i згадай мене
© Copyright: Вера Кухарук, 2012
Свидетельство о публикации №112070507719
Свидетельство о публикации №112070507719
Рецензии
тільки всеодно цінуємо тоді, коли вже згубили...(
***
Такий сумний вірш. І сльзи - гарячі та нестримні в кожному рядку...
Хай щастить Вам, Віро.
З ніжністю до Вас -
Веточка Вишни 08.07.2012 18:56 • Заявить о нарушении
***
Такий сумний вірш. І сльзи - гарячі та нестримні в кожному рядку...
Хай щастить Вам, Віро.
З ніжністю до Вас -
Веточка Вишни 08.07.2012 18:56 • Заявить о нарушении
ТЕТЯНОЧКО, ЦЕ ТИ ДАЄШ МЕНІ НАТХНЕННЯ ДЛЯ ВІРШІВ. ПРОЧИТАЛА ТВОГО ВІРША І ВІДРАЗУ СВІЙ НАПИСАВСЯ... ЩИРО ТОБІ ВДЯЧНА!
Вера Кухарук 08.07.2012 19:58 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 08.07.2012 19:58 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.