Эпидемия нежности. Ира Сирена

http://stihi.ru/2012/05/02/6822

Эта ночь так нежна. Мы с тобою близки, как впервые.
Обнаженно-дрожащих касаемся ласками тел,
изучая на ощупь, как будто котята слепые,
пролагая губами тропиночки на животе.

Эта ночь учит нас ощущать возбужденность дыханья,
целовать так легко, как полет мотылька над цветком,
позабыть обо всем, растворившись в несмелых объятьях,
в суть природы проникнуть, друг в друга войдя глубоко.

Эпидемия нежности рвет на лоскутья усталость,
заставляя в капкане оргазма чуть слышно шептать
то, что могут понять только двое. Ведь ночь постаралась
в самом страстном и трепетном чувстве нас нынче связать.



Оригинал:

Нас поєднує ніч.
Кров бунтує червоногаряча.
Вимагає [як жертву] торкатись оголених тіл,
вимагає вивчати руками, немов незрячі
й малювати стежки вустами на животі.

Нас поєднує ніч.
Відчувати вчить збуджений подих,
цілувати так легко, мов пити із квітки росу.

Не існує нічого навкруг, крім того, що природно,
несміливих обіймів й проникнення в саму суть.

Епідемія ніжності рве у лахміття втому,
ловить в пастку оргазмів,
примушує ледь шепотіть
таємничі слова, що лиш двом в той момент відомі.

Нас поєднує ніч
в найпалкішому
із
почуттів.