Звичка

Два братка по кладовищу
Навмання блукають.
Щось годину, чи то й більше
Між хрестів шукають.

— Ти поглянь, захоронили,
А слідів — ніяких.
Безіменного зарили,
Мов якусь собаку.

А Толян був крутелезний,
Із швейцарським вкладом.
Тут би — пам’ятник помпезний
І з таким “розкладом”,

— Кинь базар! Шукай пильніше!
Чи ж йому в новинку —
І могилку, як все інше,
Записать на жінку?

               А.Я.


Рецензии