О, монстр лiпеньскi спякота!
Так лета смажыць – пекла – рай!
З душы цякуць струмені поту
Па целе – хоць ты памірай!
Выратаванне – ля вадзіцы –
На скуру плюхуць і глынуць.
Ці хопіць бутляў, каб напіцца?
Ці хопіць месца, каб нырнуць?
17.07.2010
Свидетельство о публикации №112070105801