Знов і знов намагаюся намалювати в уяві твоє лице. Пройшло трохи меньше двадцяти років як я не бачила навіть твоєї світлини. Випустила з рук маленький клаптик паперу з твоїм обличчям і не стала підіймати. Сподівалася, що якщо не ятрити, рана загоїться. З часом допомогло.
І ось тепер, після декількох телефонних розмов, силюсь згадати яким ти був. А виходить тільки або твоя темна постать, що віддаляється, або твої очі (відразу зринає слово "волоокий"), або твоя зачіска. Її уявити найлегше. Досить часто я обирала чоловіків саме з такою. А ось твої вуста, які так ніжно мене цілували, згадати не можу.
Знову закохана... Закохана у спогади.
закохана у спогади
© Copyright: Ядвига Ясенева, 2012
Свидетельство о публикации №112062909087
Свидетельство о публикации №112062909087
Рецензии
Прошлое иной раз возвращается и становится настоящим и... на всю жизнь. С уважением к Вам!
Георгий Мединцев 19.11.2012 21:54 • Заявить о нарушении
Георгий Мединцев 19.11.2012 21:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.