Ми ж катуєм себе самі!
Розумієш? Все самостійно.
Закриваєм себе у тюрмі
з почуттів, що вирують постійно.
Напускаєм на себе тугу,
завмираючи, як від болю,
алкоголем знімаєм напругу,
забуваючи радості долю.
Ми звертаєм себе у прах...
хай повільно, але суттєво.
І реально живем у снах,
насолоджуючись миттєво.
Ми слабі, хоч вважаєм інак,
бо збираєм докупи криці.
А в реалі лякає нас мрак.
Розтрачаєм життя на дрібниці...
Невід"ємний від нас нікотин,
міцна кава й вологі очі.
В світі так багато причин,
щоб змінитись... Та ми не хочем.
18.05.11
Ми ж катуем себе самi!
© Copyright: Екатерина Гайдей, 2012
Свидетельство о публикации №112062900687
Свидетельство о публикации №112062900687
Рецензии