Скорбь по Светц

Рид згыдю Ж я в гужэй, раз до Менску допэрсь

Мир дробится, крошится.
Рассыпается вщэнт.
И куды прыступы дэ
До кого хоть з жыдэй.

Ридны диткы, и тыйи отказалысь от дед.
Да шэ й еле жывый в Дик
Втик од жинкы дурнэньк.

Я такого вам врижу, кажуть мни, осылэньць,
Шо ты влад вгорныш в жминьКу вш
От с такых с пар ковшэй.

Ошалелыйи Змийи, шэ й Драконый штук з двесьць,
Но й лупылы П всих тых, хто
Йих до Свету выдэ.

А в мынэ нагавыцый,
Навыть тых, а ны в шмэрк.
Дэ Ж бо Ж возьМыш в столыцы навыць вашэй шэльМец.
Шыль ув щэль но Ж стрыМытця.
Шоб дома розбурРеть.
Так шо ты найиСыся
В сысаф с сычык гутэньк.

Ну, то шо хоть хутэнько
Вам спычы гондэ ЕК.
Ладно. Склад Ё: от в Минске Жэнька Е з ЕтвыГэй щ.
Там МЛынци мы й Ж жырРэм вж.

Дэ Кроту бо ув шэрсьць
Гот така мова Шлехт. Мова Ж матчына в Гек.
А в Минтай дэ Чук лепшь.

Ну, з АгдаМом спахСэхсь. Од нахШэхСьць МакарРэй Ж.
Всих ув психы запрэм!
Раз дидкы шэ гареч.

Тигр Стрылец
З МышОМ Рыбк.
Ну, а, мо, й Хтось з Говнэй – Баранэй повышэй.

Город Янов, аджэ Ж...
Мир Наравы
З Любк-Светк
 


Рецензии