Я кожен день благаю свою дОлю,
Щоб дала сил проститися з тобою.
Та серце стомлене благає не просити,
Мабуть не знає, як нам далі жити.
Як далі жити і кого любити,
З ким сум та радість порівну ділити,
Кому віршами душу відкривати,
То ж може краще все, як є лишати?
Лишати так, як хочемо з тобою,
Пустити сумніви за стрімкою водою.
Зробити крок назустріч свій долі,
Щоб не зів’янути без щирої любові.
Я кожен день благаю свою дОлю...
© Copyright: Алла Грегуль, 2012
Свидетельство о публикации №112062407548
Свидетельство о публикации №112062407548
Рецензии
