Мені віриться і не віриться,
Що позаду уже півжиття...
Але серце з надією дивиться
У теперішнє та майбуття.
За плечима і досвід, і мудрість,
Діти виросли(рОки-як день!)
Вже позаду давно нерішучість
Та часи найсумніших пісень.
Є багато, про що я шкодую,
Що не можу вернути назад-
Тих людей, за якими сумую
Та кохання мого зорепад...
Лише знаю, що вітер зміниться,
І на крилах мені принесе
Почуття, що на двох розділиться,
Бо я вірю у це... над усе.
(23.06.12)
Менi вiриться i не вiриться...
© Copyright: Алла Грегуль, 2012
Свидетельство о публикации №112062403179
Свидетельство о публикации №112062403179
Рецензии
