М1й краю р1дний...

Мій краю рідний, Слобожань!
В тобі кохаюсь і величу
Цю землю своїх сподівань,
У свою душу тебе кличу...
Яке це щастя кожен день
Твої красоти споглядати!
Не їла й не пила б щодень
І не лягала б спати,
А все б дивилась в далечінь
На ті яри, що сИвіють туманом...
Злітала  б в мріях в височінь,
В високе небо. Аж за хмари.
Можливо,  там  я  віднайду
Дорогу для  народу і вітрила?
І нею всіх вперед  я поведу,
Щоби зміцніла Слобожань
Щоб  відростила крила...


Рецензии