Буду сама
Я тебе украла у злодійки-ночі,
При свічі молилась, плакала в журбі…
Потім зрозуміла: я тебе не хочу,
Але я не можу це сказать тобі.
Щемить моє серце, плачуть карі очі,
За вікном гуляє вересня гроза…
Губи ледь шепочуть: ні, тебе не хочу,
І пече в долоні воскова сльоза…
Ти мені навмисне наврочив розлуку,
І лишив троянди жовті на вікні.
Боязко ти серце дарував і руку
Іншій на світанку, але не мені…
Я не буду серця знов свого порочить,
Бо для тебе місця в ньому вже нема.
Я собі призналась: я тебе не хочу,
Залишайся іншій… Я буду сама…
Сама
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112062109529
Свидетельство о публикации №112062109529
Рецензии