Забракне слів,щоб сповідь дати
Вам про життя татуся мойого!
Щоб про його таланти розказати,
Про душу.І духовний світ його…
Коли малі були, не думали,
Жили собі, як нам жилось. …
Ми навіть не підозрювали,
Як у житті нам повезло!
І нарікали ми частенько,
Не розуміють нас батьки!
І звинувачували тата й неньку.
Ні! Не такі повинні буть вони!…
Нас діставали їх моралі,
Їх настанови повсякраз…
Та час поставив їх на п"єдестали.
І вже - найкращі.Та - нема!
І пам"ять знову повертає
Нас в Ковалівку,хутір наш,
І серце наше промовляє:
«Найкращий тато-тато наш!»
Забракне сл1в...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2012
Свидетельство о публикации №112062101012
Свидетельство о публикации №112062101012
Рецензии