Як ты туфт наги не слакМайсь

Я, кажется, понял, начяльНик.
Кого надо нам спомиНать. –
Кого Ж? Ну, кого? От пак СпарТык. Всэ тыкае Мняв ув СМИтань!
Ну, Робер РогЖдехСфенСКИ я вж. –

А ты подывысь, чы хоть чайНик… –
Га? Шо? Да, гашон, НиконЛайн.
И навытьКый вытявШыс с мянТой. Ий мёд с Валер-Яной умяВВ. –
Так кый там щэ хто дэ злаМАЙ П? –
Так Флэша во ПлэйЕР ф сенаЖь. –

О гэтак мы пышэмо ПесьНик.
Тут во наВВат с ватт так штук с пЯть Ш. –
Бо, хо, лампочкы й нат жаривКы Ш у лабурав возьМыш с мышат.
Мойи торГаши но смышат:
Эй, ты! Ходы мэду в зубар!..

Ну, Sony фкухПыф я зь уфЛат?
Сь прохРамо й мэнТофСьКой, О, бачь?! И фстаВвышь усе фатаКарт.
ФатальНаЕф щахСьць! –
Колы здюжыш фстаВыць Програм-С. –
Са й Паша Ж. ПлэйМяйНык шо над!
На скаНэрв во нойФый от так. –

Да й думай, куда Ш то пак сплафь фсю гэнТух почВарк… –
Кагда бо, Г, мелоДыя ДьЯк,
То нашо гарМон с Тула праММ.


Рецензии