апошняе каханне

Сёння ўвечары ты не прыйшоў,
Я паўзла, як нябожчык, дадому.
Ты напэўна другую знайшоў,
Ну а я аддалася другому.

Толькі сэрца не хоча верыць,
Што цябе больш побач няма.
Мне спыніцца патрэбна, не марыць,
Бо каханне згубіла сама.

І ні вочы, ні голас твой
Не вярнуць мне цяпер ніколі.
Успаміны пахнуць травой,
У якой мы разам ляжалі.

Сціхні, сціхні, дурное сэрца!
Не трывож ты маю галаву.
Я магу да хлопца вярнуцца,
Да кахання, на жаль, не могу.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →