Що їй до втрати і страти —
До голови в бур’янах?
Їй не вмирати, а рвати
Маки...
Хай сохне реп’ях!
Хай одчманіє і злісно
Вчепиться псові у хвіст, —
В тому щось буде первісне,
Тим і оновиться зміст
Днів і років невблаганних...
Бризкає сором в лице?
Мертвий —
кого він там ганив
Перед ганебним кінцем?
Милий заброда без роду —
Брови та маки-вуста...
Втішиться хай воєвода,
Вкусить себе за хвоста!
По бур’янах погасає
Тінню.
Усі реп’яхи
Нині його...
День згасає.
Скоро й вечірні страхи...
Темна історія замку.
Мак набубнявів, дозрів —
Порох розсипав по ґанку...
Той би козак не набрів!
Шляхетна коханка
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061903062
Свидетельство о публикации №112061903062
Рецензии
