Важко падає кожен звук,
і з’їдає повільно тишу,
там свіжує* жертву павук,
розставляє пастки на мишу.
Де лютує надмінний жук,
що впивається кліщем в шкіру,
забирає життя наплаву,
той, що має годинник з прицілом.
Тихо підступи свої плете,
розкидає миш’як по бокалам,
незакінчену мить обірве,
спритно схопить її з віддзеркалень
Що відблискують лезом ножа,
рух знайомий й близький потойбіччю,
Так стирали вікам імена,
Так складали легенди сторіччю.
свіжує - від "свіжувати" - очищати від шкіри і потрошити (вбиту тварину)
Символ смертi
© Copyright: Сороковская Татьяна, 2012
Свидетельство о публикации №112061805828
Свидетельство о публикации №112061805828
Рецензии