как бы белый стих, что ли
вилетіли погляди з двох домівок.розійшлися в різні сторони, як оті дворові діти.тільки спогади лишились у моєму домі.а раніше, любили наче хворі.тільки пустота живе у мене.на столі стакан вина.в голові незрозуміла фраза: хто ми?черкаю терпіння в тебе.завітаю в гості я вже скоро.тільки вислухай мене будь-ласка.в телефоні та чудова пісня.лунає кожен день.а якщо ти не прийдеш?
© Copyright: Рануша Кириллова, 2012
Свидетельство о публикации №112061506937
Свидетельство о публикации №112061506937
Рецензии