Чому про тебе всi моi думки?

Чому про тебе всі мої думки,
Веселі і сумні, щасливі і бентежні?
Неспинні, як у березні струмки,
Схвильовані й такі необережні
У ніжності, й у відгуку стрімкі.

Хотів би я, щоб ти почула їх,
Хмільне сум'яття щиро зрозуміла,
Ще не моя, жадана Суламіф,
Але завжди для мене мила, мила,
Та недоступно-юна (це ж бо - гріх!).

І ці думки ніяк не прожену,
Вони на чатах болем мого серця
Про тебе марять, наче про жону,
Оту, єдину, із мого реберця,
І зовсім не чужу, не крижану...

Тому з думками в радості і герці...

15.06.2012


Рецензии
Мовчи...мовчи...ні слова!-
хай душа з душею
десь у небі обіймУться.
Нехай заплачуть,
потім засміються...
Слова - полова,
а душа - жива.

Веточка Вишни   03.07.2012 01:39     Заявить о нарушении
Душа жива... І в оцьому - все! Дякую Вам, Танечко!

Вячеслав Романовський   04.07.2012 16:33   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.