Не хочу
У душі іще літо, і на серці весна,
А сивини вмостились на скроні.
Я не мрію про вічність, чи дожити до ста,
Бо вже морщені стали долоні…
І у дзеркалі, бач! Вже зовсім я не та,
Не зелені з синявою очі.
Швидко так проминули, промчали літа,
Вже й забулися росяні ночі…
У душі наче й літо, але жовкне трава,
З неба зорі моргають пророче.
А я знову до Бога шлю благальні слова,
І старіти ніскільки не хочу…
Не хочу
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112061107872
Свидетельство о публикации №112061107872
Рецензии