***

В твоїм місті людей тисячі
Тисячі незнайомих облич.
Ти хоч плач, бийся в стіну, кричи,
Все одно їм на все це, облиш!

Зранку встанеш, підеш у макдак,
Поїси це шкідливе лайно,
Обернись навкруги, о так!!
Цим всім людяи таки все одно.

Все одно, що ти робиш, чим дихаєш,
Де ти жив, ким ти був взагалі.
Все одно їм, чи зранку ти бігаєш,
Чи кохаєш досі її.

Це таке покоління, чувак,
Кожен хоче шматок собі ласий.
І от як не крути, це факт,
Ти просто спізнився у часі.

Ти прийшов звідки й куди?
За чим? І яка твоя ціль?
Ти підсів на коксу пуди
І забив на горілку і хміль.

А колись в дитинстві ти думав,
Що доросле життя – це круто..
Краще б книжки сидів і длубав,
І дивився дибільне Наруто.

Але ж ні, захотілось скоріш
Все доросле тобі побачить,
Ти дурний, ти ж живцем згориш!
«Ну і шо? Це ж нічого не значить!»

Не пішов по батьківським стопам,
Не став відомим ти лікарем..
Починавши з самбуки ста грам
І закінчивши брагою, літрами.

Ти не думав, що буде все так,
Що твій мозок скоро згорить,
І залишиться тупо кістяк,
І нікому ніщо не болить..

Ким ти був, ким ти став – не важливо,
Час ніколи назад не вернеш.
Чи ти лікарем був, чи під пивом –
Все одно однаково підеш.

июнь 2011.