Я біля явора стою,
Маслина пахне різко.
З одного кореня встають
Сестрички – дві берізки.
Привівши в сад наш холодок,
Спішить на захід вечір.
Накине ніченька платок
На круглі неба плечі.
Затисне край цей в темноту
І в тишину закута,
І сон чекає – тут як тут –
На нас надіти пута.
Пора вже місяцю спливать
І зорям загоряться.
Мій рідний краю! Спочивай,
Щоб завтра стать до праці. 1969
Рай-Оленiвка Я бiля явора стою...
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112060703708
Свидетельство о публикации №112060703708
Рецензии
