Вже туман над ставом стелить,
Піднялася мошкара.
Вечоріло. Перепели
Прокричали: спать пора!
Йшов я степом. Серед жита
Там стежина пролягла.
Хмари за день всі розбито,
Залишилася імла.
Йшов і думав свою думу
Про степи і пасми гір,
Про лани з пшеничним шумом
І про ближній косогір.
Про краї далекі милі,
Що не бачили зими.
Їх для чого поділили,
Розміряли між людьми?
То б туди пішов далеко,
Де ще вчора місяць зник,
Куди осінню лелеки
Залітають до весни.
Скільки я б тоді побачив,
Скільки б я вам написав.
Чом на світі все інакше,
Хто кордони заснував? 1969
Рай-Оленiвка Йшов i думав свою думу...
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112060703695
Свидетельство о публикации №112060703695
Рецензии
