Не кривдь

Людмила Юшник
Клубок надiй i мрiй миршавих,

Нестримно болiсно розбитий вщент,

I нерви що здавалось з сталi,

Ураз напружились, у той момент.

А ти казала, що вiн твiй навiки,

Що я в життi, лиш прикрий епiзод,

Усмiшка. Й напiвзакритi вiки,

Я все зiграла без эмоцiй нот.

I ти пiшла розчавлена в жалобi,

I начеб то я маю святкувати,

Та щось всерединi болить по тобi,

Любов бажає нас обох карати.

Але чому, не хочу перемоги,

За смак п'янкий, кохання на вустах,

Такий гiркий й солодкий доти,

Як розпачу не бачила в очах.

Не грiє сонце i любов не гріє,

Як серце б'єш, дарма що то чуже,

Душа кричить моя, і знов воліє,

Не кривдь її. Віддай кохання все.


© Copyright: Людмила Юшник, 2012
Свидетельство о публикации №112060607918
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Юшник
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Юшник