Рута - м’ята вся пом’ята,
До землі прибита.
Чи дарма, мій вірше – брате,
Нами вік прожито?
Ні про кого спів не чули,
Крім природи – неньки.
Навіть славу проминули
На стежці вузенький.
Давні думи, підем далі
Тихе слово сіять,
Не за гроші чи медалі,
Просто, щоб помріять.
То ж пливи, мій вірше - вітре
Понад лісом, житом.
Не дарма на цьому світі,
Може, вік прожито. 1969
Рай-Оленiвка Чи дарма...
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112060505351
Свидетельство о публикации №112060505351
Рецензии
