Червневий ранок весь розмок,
Село за ставом ледь –ледь видно,
А ми на лавці сидимо,
Малюєм Атлантиду.
Дощі, дощі! Спиніть свій біг,
Нехай ростуть на луках копи.
Хоч завжди я кажу собі,
Що з них не скоїться потопу.
Потопів бачимо ми слід –
Зникали землі з племенами.
Шматок лишиться хай землі,
Де ми під дощ сиділи з вами.
Нехай кругом життя буя
Таке, як є, ошатне видом.
Безслідно зникну тільки я,
Як зникла Атлантида. 1969
Рай-Оленiвка Червневий ранок...
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112060505216
Свидетельство о публикации №112060505216
Рецензии
