Холостий сусiд

До сусіда Новий Рік йду сумісно стріти.
А у нього справа – пшик! Можна і не вспіти.
Він, як загнаний у кут, ріже, смаже, мече…
Я подумав: «Жінка тут як була б доречі».
- Чом, - питаю, - холостий? – Той зітхнув, як в драмі.
- Телезірку взяти хтів, що в телерекламі…
Заготовив їй листа, де писав «Кохаю.
Все, що треба для життя, і хазяйство маю».
Шоу, тріллер, хіт, роман – все послав у прірву…
Як – реклама, впрусь в екран – трактор не відірве!
З часом бачу, все дарма! Тане сніг принади.
Вибрать ні з кого! Нема жодної без вади!
Взяв би першу, не теє! Рід скінчиться з нею,
Бо вона усім дає з гумовой бронею.
 Другу?! В плямах до пупа. Праску знай муриже!
У наступних - піт, лупа, дихання несвіже,
Дні критичні, негуста грива,пріють корні…
Підкопаєва і та має зуби чорні!
А ведуча все життя клей в руці тримає,
Бо, як в роті смакота, щелепи ламає.
А якщо телезірки з вадами, хоч файні,
То які тоді жінки прості та звичайні?!
Тож, я краще буду сам поратись та прати,
Ніж дружиною мадам дефективну мати!