Нi, я не жiнка. Я - одвiчне море.
Знай, перехожий. Буде битись в хвилi
Мiй пульс. Удар. I ще. Приплив з вiдпливом.
I бризки пiдлiтатимуть угору
Й кришитимуться вщент у мильнiй пiнi.
Мiй погляд мерехтiтиме у водах
I в очi западатиме зеленим,
Тривким, в'язким, гiрко-солоним щемом.
В перкурсiї я затамую подих,
Щоб битись твоїм серцем полоненим.
То мiй удар, то твiй. Швидким повтором
Я душу твою й серце розтривожу…
А поки що ти просто перехожий.
Тож не заходь у це солоне море.
Минай мене. Допоки ти ще можеш.
Море
© Copyright: Хельга Антонюк, 2012
Свидетельство о публикации №112060401186
Свидетельство о публикации №112060401186
Рецензии