Ти прийшов до неи на свитанку

Ти прийшов до неї на світанку
І весь день неначе в пелені.
Ти вдягнув найкращу вишиванку,
А вона не оцінила – ні.

Ти тепер для неї мов примара,
Вже не мріє, не горить душа.
Ти спізнився вже до неї на хвилину,
Ну а, може, на усе життя.

Те життя, що так нетлінно промайнуло:
Літні ночі, де співали солов’ї.
Ти колись тримав її на волосині,
А тепер вже не повернеш –  ні.

Всі світанки, всі вечірні зорі
Зустрічатиме тепер сама,
Не тепер, не завтра, може згодам,
Пам’ятай – тебе уже нема.


Рецензии
Летней ночью пели соловьи
Синеглазую повёл быстро в кусты

Сеймский   25.11.2012 18:16     Заявить о нарушении