Мов чорний птах летить до вівтаря
Моя до нитки зношена душа.
Обшарпана вітрами, нещаслива
летіла світом і шукала дива.
Та виявилась ноша непомірна,
Тепер стоїть понура і покірна.
Скінчилася страждань моїх дорога,
знайшла притулок в володіннях Бога!
Та знов взялася думка десь смілива.
І, як колись, душа чекає дива!
***
© Copyright: Ольга Будзан, 2012
Свидетельство о публикации №112060205219
Свидетельство о публикации №112060205219
Рецензии